Брахіцефалічний синдром у собак і котів.

Хто такі тварини з брахіцефалічним синдромом? Що саме являє собою брахіцефалічний синдром і як з ним жити, як попередити ускладнення для організму, до яких може привести даний синдром?

Спочатку розберемо, звідки це поняття зʼявилось і чим проявляється.

Брахіцефалічний синдром спричинений генетикою. Це собаки та коти, що відносяться до «короткомордих» порід і народжуються з плоскими мордочками, часто мають вади розвитку у верхніх дихальних шляхах і мають проблеми з диханням. Зазвичай до таких порід відносяться бульдоги, мопси, бостон-тер'єри, французькі бульдоги, пекінес, чау-чау та ши-тцу, персидські та екзотичні кішки, британські і шотландські кішки. Ці породи собак і котів були виведені з укороченими частинами лицьової частини черепа в естетичних цілях, навіть незважаючи на те, що ці деформації призвели до проблеми зі здоров'ям. Метіси цих порід також можуть мати ознаки брахіцефального синдрому.

Брахіцефалічний синдром- це сукупність таких проявлень, як стенозу ніздрів, видовженого м’якого піднебіння, нависаючої носової складки та вип’ячування ларингеальних мішочків.

Виділяють первинні і вторинні анатомічні ознаки брахіцефалічного синдрому:

1.До первинних анатомічних ознак належать: стеноз в носових ходах (43-96%), подовжене піднебіння (86-100%), потовщене м’яке піднебіння, гіпоплазія трахеї, вузькі камери носа, дивертикул стравоходу, носова складка шкіри.

2.До вторинних анатомічних ознак належать: вивернуті гортанні мішечки (55-96%), колапс гортані, ШКТ порушення (блювота, езофагіт, гастріт, гастроезофагальний рефлюкс, 37-89%), бронхіальний колапс, макроглосія (збільшений, потовщений язик), зайва вага. Це може призвести до обструкції верхніх дихальних шляхів у тварин.

Симптоми прояву брахіцефального синдрому у собак та котів змінюються залежно від кількості синдромів та їхньої тяжкості, але в будь-якому випадку це вплине на дихання вашого улюбленця. У більшості легких випадків тварина шумно дихає, хропе під час сну та має виділення з носа (чхання). Через відсутність нормального кисневого потоку через ніс ваш улюбленець може виявити небажання займатися спортом, після невеликих фізичних навантажень дихає з відкритим ротом, виставляючи назовні язик,  або страждати від непритомності. У важких випадках нестача кисню може надати язику або яснам вашого собаки або кота блакитний відтінок. Якщо симптоми не лікуються, роки важкого дихання можуть спричинити вторинні проблеми у собаки, включаючи залишкові ефекти напруги на серце і легені.

Коли тварина, яка має вузькі ніздрі дихає, вона постійно напружується, щоб вдихнути необхідний обʼєм повітря, тому постійно для цього створюється негативний тиск на носові ходи і слизова носових ходів стає гіперпластичною і може викликати обструкцію просвіту. Таке постійне напружене дихання викликає набряк слизової оболонки дихальних шляхів з подальшим хронічним розвитком запалення.

На жаль, не має таких чинників, які можуть вплинути на генетично обумовлену патологію, тому важливо приділити увагу догляду за своїм улюбленцем, своєчасним відвідуванням ветеринарного лікаря і консультації стосовно необхідності проведення хірургічної корекції цього симптомокомплексу.

Діагностика брахіцефалічного синдрому ставиться на основі клінічного огляду тварини ветеринарним лікарем, проведення ларінготрахеобронхоскопії під седацією.

Рекомендованим віком для корекції даної патології є 8-18 місяців.

Поєднання хірургічної корекції та зміни способу життя – найкращий спосіб лікування брахіцефалічного синдрому у собак та котів. Наприклад, Ваш улюбленець має вузькі ніздрі та подовжене м'яке піднебіння. У цьому випадку, ветеринарний хірург може порекомендувати резекцію м'якого піднебіння та розширення носових ходів, коли хірург проводить клиновидну пластику ніздрів та прибирає надлишок та товщину м'якого піднебіння, а потім обрізає його хірургічним шляхом за допомогою леза скальпеля, ножиць або лазера. Також, під час клінічного огляду, ветеринарний лікар може відмітити подовжену і нависаючу носову складку (особливо характерно для собак породи мопс) і порекомендує прибрати її.