Коти - унікальні тварини. Їх здатність орієнтуватися у просторі, чути найменший шурхіт та контролювати своє тіло під час стрибків заворожує.

Більшість людей знають або здогадуються, що важливу роль у цих уміннях серед іншого відіграють вуса (вібріси).

Вібриси - це особливий тип жорстких товстих волосин. У котів вони розташовані на морді, над очима, на лапках. Вони зазнають впливу найменших рухів повітря навколо кота, що призводить до подразнення чутливих нервових закінчень у волосяній цибулині такої волосини. Тому вібріси, як антени, допомагають коту з’ясувати наскільки він близько до перешкоди, чи рухається хтось неподалік нього. Разом з тим, інформація, яку кіт отримує за допомогою вібрис допомагає йому з’ясувати навіть форму тіла здобичі та обрати найкраще місце для укусу.

Будова вібріс подібна до будови звичайних волосків. Волосяний фолікул вібріса має спеціальні кавернозні синуси, які можуть заповнюватися кров’ю чи порожніти залежно від скорочення м’язу-підіймача волосини та залежно від зовнішнього впливу на волосину. Цілеспрямоване наповнення цих синусів кров’ю допомагає тварині рухати вусами.

Рис. Будова волосяного фолікула вібриси.

Римськими цифрами позначені зони іннервації,

Латинськими літерами - венозні синуси, арабськими цифрами -  специфічні типи нервових закінчень 

Вуса також використовуються котами для спілкування. Вони спрямовані: вперед (1) під час дружнього контакту або віялом (2) під час дослідження об’єкта, назад (3) під час агоністичної поведінки 

Положення вусів враховується ветеринарами при оцінці інтенсивності гострого болю в котів. Є навіть спеціально розроблені для цього мобільні додатки.

Вібриси особливо чутливі: з одного боку, набряк венозних синусів передає до нервових волокон коливання або деформації вібриса; з іншого боку, м’язові волокна можуть рухати вусами, щоб дозволити краще досліджувати навколишнє середовище. Зв’язки вібрис із нервовою системою надзвичайно складні (Наприклад, нейрональні зв’язки вібрис виглядають ось так - Рис.). Це й дозволяє котам отримувати за їх допомогою величезний об’єм інформації про оточуюче середовище.

Рис. Нейрональні зв’язки в системі вібрис 

Проте в такої високої чутливості є і негативний бік. Надмірно часті та сильні подразнення, які реєструють вібриси, можуть призводити до появи вогнищ патологічного збудження в ділянках головного мозку, які приймають інформацію від вусиків. Наслідком цього може бути поява неприємних відчуттів в кота при дотику до вусиків аж до відмови від корму.

Деякі “котомами і кототата” відмічають, що котик з’їдає тільки корм із центральної частини миски чи відмовляється їсти, якщо миска не наповнена по вінця. Вважається, що причина цього може ховатися саме в униканні дотику вібрисами до стінки посуду. Такі зміни поведінки котів навіть отримали спеціальну назву - “синдром втомлених вусиків”.

Втома - це тимчасове зниження працездатності організму або органу внаслідок інтенсивної або тривалої роботи.

Синдромом втомлених вусиків називається надмірна стимуляція чутливої системи вібрис. Його найбільш поширені симптоми:

• відмова їсти та пити із звичної миски
• кіт ходить біля миски та нявкає, наче щось не так
• кіт намагається дістати їжу чи воду з миски лапою
• кіт поводиться агресивно навколо їжі чи ласощів, якщо їх пропонують без миски.

Як же допомогти котику в такій ситуації? Доцільно використовувати широкі мілкі миски для їжі та води та уникати необережних дотиків до вусів. Виробники сучасних засобів для догляду за домашніми улюбленцями вже знають про такі котячі особливості і пропонують миски відповідної форми та розміру, а також спеціальні килимки для злизування з них корму. Хорошою альтернативою також можуть бути годівниці-головоломки (пазл-фідери).

Проте, якщо ви врахували всі котячі вимоги до посуду та забаганки щодо їжі, а кіт все одно поводиться біля миски не так, як зазвичай, зверніться до ветеринарного лікаря. Існує багато захворювань, які можуть мати подібні симптоми.